Не вірте своїм клієнтам

Запитання мають магічну силу – заганяти клієнта у стан задумливості або розгубленості.

Ситуація 1 – конструктивна. Запитання наштовхнуть на пошуки нових алгоритмів того, кому їх ставлять, а той, хто їх ставить отримує не лише потрібну йому інформацію, а й іноді готові ідеї для роботи.

Ситуація 2 – деструктивна. Той, хто ставить, ризикує або здатися невігласом, або нажити собі ворога.
Отже, ва-банк. І тому дуже часто, щоб уникнути Ситуації 2, підрядники запитання не ставлять.

Щоб вийти на ситуацію 1 потрібно дві умови: підрядник – «Фома-невіруючий» і клієнт – «Мислитель».

Отримавши як-небуть заповнений бріф, підрядник працює з тим, що є. «Клієнт же ж написав, йому видніше, що йому потрібно», - думає підрядник.

А чому би його не запитати, що він має на увазі, наприклад, написавши у графі бріфу «ціль рекламної кампанії» - привабити клієнтів. Чи тут йдеться про те, що за якийсь проміжок часу у компанії збільшиться кількість нових клієнтів; чи що вже існуючі клієнти почнуть замовляти додаткові послуги; чи потенційні клієнти захочуть, наприклад, лише проконсультуватися. Як видно, ціль - привабити клієнтів – може бути досягнута по-різному. Від формулювання цілі залежить розробка концепції кампанії і, зрозуміло ж, вибір інструментів, іншими словами, - ВСЕ.

Ваш клієнт у графі «конкуренти» пише: «всі інші веб-студії в Україні та закордоном», це говорить про те, що компанія не знає свого конкурентного середовища, не розуміє своїх переваг (або їх немає) та не має позиціонування. У неї великі проблеми. І починати, ймовірно, потрібно не з досягнення цілі «засвітитися в інтернеті», а з самоідентифікації компанії. І, навряд чи, агресивна інтернет-кампанія зможе допомогти вашому клієнту.

Отож, піддавайте сумніву все, що каже ваш клієнт, навіть і очевидні речі.