Я вже й забула, працюючи корпоративним PR-спеціалістом у Foyil Group, що потенційні клієнти, шукуючи для себе агентство, починають із ціни, а не з опису очікуваного продукту. Останнім часом до нас приходять листи із запитаннями про розцінки на PR. Іноді питають, сільки коштує 1 штука (тобто написати один прес-реліз, провести одну прес-конференцію), а іноді просять зважити кілограм (ціна на PR-кампанію). Зауважу, що при цьому замовник не обтяжується конкретизувати замовлення.
Після року перерви роботи у агентстві такі листи – для мене дивина. Думаю, тому що я мала занадто високі очікування відносно дорослішання нашого ринку..
PR у нас до сих пір купується «по-штучно». І це – впевнена тенденція. Варто би замислитися над підлаштуванням до такої тенденції, але після вивчення запеклих баталій, надія, що ця тенденція швидкоплинна, знову відроджується. Адже, за словами героїв баталій, теперішні корпоративні піарщики - це неуспішні колишні журналісти, і вони тут ненадовго.
Всё же исходит из того, что понятие "пиар" у нас ещё мало кто понимает. Точнее, не само понятие, а инструменты — клиентам нужно попиариться, но никто не знает, что этот процесс состоит из нескольких составляющих. Вот и спрашивают "сколько стоит" без постановки задачи и уточнений. А когда начинаешь спрашивать, что, собственно, они хотят получить и как, то запутываются ещё больше.
ВідповістиВидалитиВ тому-то й справа, я чомусь свято вірила, що ринок вже переріс цей "поросячий" вік. Крім того, запити присилають в основному люди, посади яких у собі містять слова "маркетинг", "комунікації". Очікується, що вони мають хоч мінімальне уявлення про те, що означають магічні літери "PR"
ВідповістиВидалити