Креативність wth функціональність

Пам’ятаю, ще в Nords PR Ukraine ми кілька разів обговорювали питання креативності та її функцілональності. Чому клієнти схильні віддавати перевагу перевіреним та стереотипним проектам перед надкреативними та ультраекстраординарними рішеннями? Чому так боязко компанії ставляться до нестандартних проектів і на ряду з цим активно апелюють до стилю прийнятого на їхньому ринку та успішних кроках, зроблених їхніми конкуренти, причому одних і тих самих і всіма зразу?

Цікаво, це питання неготовності втратити частку грошей безрезультатно? Чи, можливо, страх бути невизнаним ринком та неприйнятим клієнтами, ба навіть обсміяним? А може, проекти, які присмачуються соусом «креативний», насправді лише примітивні замінники.

Думаю, якраз час визначитися, що мається на увазі під завозьканим словом «креативність».

Звертаю увагу на рядок – «..это творческая направленность, врожденно свойственная всем, но теряемая большинством под воздействием среды». У контексті цього поста трактую так: всі гравці ринку мають рівні шанси отримати творчі проекти та рішення завдань, але правила та обмеження того чи іншого ринку знешкоджують всі ці шанси.

А причім же тут функціональність?

«Це все дуже цікаво і красиво, але це не спрацює. Давайте зупинимося на тому проекті, про який я вам говорив. Ви бачили, що зробив ПромДромКромБанк? Дуже продуктивно, давайте і ми так само. Вони, напевно, вже й забули, що у них було на рекламі два роки тому».

Хочете вірте, а хочете ні – ситуація реальна. Змінена лише назва компанії та ринок.

Приклад показує, що у більшості замовників викревлено не лише розуміння значення креативності, а й значення функціональності розуміється неправильно. Я переконана, що вплив зображення рибок на рекламному постері на рівень поінформованості аудиторії не досліджувався ні в оригінальному випадку, ні у випадку з плагіатом. То ж на основі чого, було визначено, що рибки більш функціональні, ніж слони, наприклад?
Як на мене функціональність проекту – це його здатність досягти поставлених цілей та виконати завдання.

У мене тут на останок ще одне запитання назріло. А хто сказав, що креативність не може бути функціональною, а функціональність не повинна бути креативною?

p.s. Ідея креативності як об’єкт дослідження постійно фігурує на сайті Артемія Лєбєдєва, що не є дивним:) адже його студія займається дизайном. Мені імпонує його позиція щодо дизайну, а власне дизайн – це створення смислу, який вирішує завдання. Я б навіть сказала, що це оформлення смислу, що є функціональним.