пʼятниця, 6 листопада 2009 р.

Убезпечити PR-менеджера від дзвінків журналістів

Ми зараз напрацьовуємо базу даних експертів, які би могли надавати коментарі чи інтерв’ю для інформаційного ресурсу «Ваші гроші». Зрузуміло ж, у першу чергу звертаємося до PR-менеджерів компаній, з якими і домовляємося про співпрацю. Все просто і логічно. Який тут може бути підступ?

А ось який. Зателефонувавши у одну із інвестиційних компаній, ім’я якої «на слуху», і попросивши PR-менеджера до телефону, ми отримали відповідь: «Це дуже зайнята людина. Їй ніколи розмовляти по-телефону». Зауважу, ми представилися як інформаційний ресурс і наголосили, що хочемо попросити коментар експерта з питання інтернет-трейдингу (зараз це дуже популярна послуга, яку пропонують більшість інвест-компаній).

Переконана, ця фраза вас глибоко здивувала. Менше з тим, у всіх бувають складні часи.

На наше прохання надати електронну адресу та ім’я людини, ми отримали: пишіть на загальну адресу Олександрі.
«Ви не підкажите, як прізвище вашого PR-менеджера?» - запитала я.
«Навіщо вам прізвище? Олексадра та й Олександра.» - чую у відповідь.

Зразу ж виникає підозра, чому приховується прізвище.

«А прізвище PR-менеджера – це конфіденційна інформація?»
«Ні, але ви потім знову будете телефонувати і називати ім’я та прізвище. Я просто убезпечую людину, яка дуже зайнята, від дзвінків» - випалили на іншому кінці.

Таке відношення у компанії до журналістів може бути спричинено кількома факторами:

у компанії відсутня Інформаційна політика,
компанія - закрита,
PR- менеджер не усвідомлює своїх обов'язків,
PR- менеджер відсутній.

Через колег по цеху я дізналася ім'я, прізвище та контакти PR-менеджера цієї інвест-компанії. Цього спеціаліста звуть аж ніяк не Олександра.

Тобто останній фактор не працює. Спеціаліст, який відповідає за комунікацію, на роботу ходить. Залишаються перші три. Перший і другий фактори можливі та зумовлені третім.

Насправді, мені дуже сумно за професію. З того часу, як у компанії Nestle мені сказали, що ім'я PR-менеджера – це конфіденційна інформація, пройшло вже майже п’ять років. Я аж ніяк не очікувала, що сьогодні можна зустріти «динозаврів». Була впевнена, що вони вимерли.


понеділок, 2 листопада 2009 р.

Моделі спілкування: пряма та опосередкована. Що ефективніше?

Експерт із комунікацій поставив запитання, яке, напевно, на його задумку, повинно показати непрозорливість вітчизняних PR-спеціалістів чи пак їхню необізнаність у сучасних моделях спілкування.

На мою думку, питання - некоректне. Щоб зрозуміти це, потрібно повернутися до суті PR.
PR не може говорити сам від себе. Його суть полягає у тому, аби вкласти повідомлення у вуста лідерів думки, яким цільова аудиторія довірятиме.

У моделі 1, яку змалював експерт, ЗМІ (журналісти) як раз і є такими лідерами думки, і разом з тим є медіа - передавачами (або каналами передачі інформації).
Якщо ж є потреба (стоїть така ціль) встановити пряму комунікацію із цільовою аудиторією, то до ініціативи (модель 2) просто необхідно залучати лідерів думки (наприклад, аналітиків, науковців, незалежних експертів, відомих людей, інш.) аби комунікація відбувалася за підтримки третьої сторони.

Інакше, в чому різниця між PR та рекламою?