Новинки українського PR

Колеги, підкажіть мені, будь ласка, що означає термін "PR-подія." За роки роботи на ринку вітчизняного піару цей термін зустрічаю вперше. Працівники агентства Publicity активно вживають його у своєму дослідженні.

Термін "PR-стаття" вже ніби обживається серед гравців ринку (спочатку написала професіоналів, але потім переправила на гравців, адже професіонали не вживають цього "терміну"), хоча я також не розумію його значення.

Тим, хто зацікавився вивченням нових тенденцій у PR, пропоную подумати також над значеннями термінів "PR-подія для клієнтів", "PR-подія для партнерів", "PR-подія для працівників".

Убезпечити PR-менеджера від дзвінків журналістів

Ми зараз напрацьовуємо базу даних експертів, які би могли надавати коментарі чи інтерв’ю для інформаційного ресурсу «Ваші гроші». Зрузуміло ж, у першу чергу звертаємося до PR-менеджерів компаній, з якими і домовляємося про співпрацю. Все просто і логічно. Який тут може бути підступ?

А ось який. Зателефонувавши у одну із інвестиційних компаній, ім’я якої «на слуху», і попросивши PR-менеджера до телефону, ми отримали відповідь: «Це дуже зайнята людина. Їй ніколи розмовляти по-телефону». Зауважу, ми представилися як інформаційний ресурс і наголосили, що хочемо попросити коментар експерта з питання інтернет-трейдингу (зараз це дуже популярна послуга, яку пропонують більшість інвест-компаній).

Переконана, ця фраза вас глибоко здивувала. Менше з тим, у всіх бувають складні часи.

На наше прохання надати електронну адресу та ім’я людини, ми отримали: пишіть на загальну адресу Олександрі.

«Ви не підкажите, як прізвище вашого PR-менеджера?» - запитала я.

«Навіщо вам прізвище? Олексадра та й Олександра.» - чую у відповідь.

Зразу ж виникає підозра, чому приховується прізвище.

«А прізвище PR-менеджера – це конфіденційна інформація?»

«Ні, але ви потім знову будете телефонувати і називати ім’я та прізвище. Я просто убезпечую людину, яка дуже зайнята, від дзвінків» - випалили на іншому кінці.

Таке відношення у компанії до журналістів може бути спричинено кількома факторами:

• у компанії відсутня Інформаційна політика,

• компанія - закрита,

• PR- менеджер не усвідомлює своїх обов'язків,

• PR- менеджер відсутній.

Через колег по цеху я дізналася ім'я, прізвище та контакти PR-менеджера цієї інвест-компанії. Цього спеціаліста звуть аж ніяк не Олександра.

Тобто останній фактор не працює. Спеціаліст, який відповідає за комунікацію, на роботу ходить. Залишаються перші три. Перший і другий фактори можливі та зумовлені третім.

Насправді, мені дуже сумно за професію. З того часу, як у компанії Nestle мені сказали, що ім'я PR-менеджера – це конфіденційна інформація, пройшло вже майже п’ять років. Я аж ніяк не очікувала, що сьогодні можна зустріти «динозаврів». Була впевнена, що вони вимерли.

Моделі спілкування: пряма та опосередкована. Що ефективніше?

Експерт із комунікацій поставив запитання, яке, напевно, на його задумку, повинно показати непрозорливість вітчизняних PR-спеціалістів чи пак їхню необізнаність у сучасних моделях спілкування.

На мою думку, питання - некоректне. Щоб зрозуміти це, потрібно повернутися до суті PR.

PR не може говорити сам від себе. Його суть полягає у тому, аби вкласти повідомлення у вуста лідерів думки, яким цільова аудиторія довірятиме.

У моделі 1, яку змалював експерт, ЗМІ (журналісти) як раз і є такими лідерами думки, і разом з тим є медіа - передавачами (або каналами передачі інформації).

Якщо ж є потреба (стоїть така ціль) встановити пряму комунікацію із цільовою аудиторією, то до ініціативи (модель 2) просто необхідно залучати лідерів думки (наприклад, аналітиків, науковців, незалежних експертів, відомих людей, інш.) аби комунікація відбувалася за підтримки третьої сторони.

Інакше, в чому різниця між PR та рекламою?

Нові та старі медіа. Оптимальний баланс

Вчора ми провели майстер-клас для PR-фахівців на тему, яка є заголовком посту.

Намагалися визначити оптимальний баланс між використанням у PR-практиці "нових" та "старих" медіа. Коли, чому і як ефективно використовувати, наприклад, корпоративні блоги, що потрібно знати, аби не напсувати репутації компанії, неправильно послуговуючись новинками комунікації. Піднімали питання актуальності "старих" інструментів - прес-подій, класичних прес-релізів, т.ін.

Зауважу, аудиторія більшою мірою прихилялася до класики. У практичному українському PR - twitter, корпоративний блог, соціальні мережі широкого застосування ще не набули. Чи то через невелику кількість продвинутих спеціалістів, чи то через низький показник проникнення Інтернету - 15% (дає світова статистика).

Відгуки автора майстер-класу на нашому блозі до вашої уваги.

ROI – це круто! Хай що воно там значить..

Кожного року в цей час проходить набір студентів на програми CIPR в МІБ. Я перевіряю есе для вступу та проводжу інтерв’ю з кандидатами. Дуже захоплює спостерігати за тим, як PR-професіонали (більшість кандидатів заробляє на прожиття PR) відносяться до своєї професії. Переконана, що це хороший показник рівня розвитку українського PR.

Відношення, зрозуміло ж, відрізняються в залежності від індивідуального досвіду. Від захоплення і поклоніння професії через брак практики до скептичного сприяняття фаху як засобу заробити. Останнє пояснюється кандидатами реаліями PR ринку та українською ментальністю.

В цьому контексті, на їхню думку, PR – це виключно інструмент, за допомогою якого досягаються цілі компанії – збільшити прибутки. Хоча не виключається, що PR також якимось чином впливає на репутацію. На жаль, між першою та другою тезою зв’язок втрачається. Досвіду не вистачає. Скоріше за все потрібно підчитати якусь книжку.

Жорсткі практики також з легкістю вимірюють ефективність PR. Якщо хтось не знає, є такий собі показник ROI, який вираховується просто.

І кому яке діло, що рекламний еквівілент – це не ROI, зате звучить авторитетно. Книжки хай читають теоретики, а практикам потрібно заробляти на PR.

Корпоративний автограф: як він є

Кілька днів тому агентство "Автограф" запустило бета-версію online проекту "Ваші гроші". Цей інтернет ресурс - приклад корпоративного автографа для комунікаційного агентства. "Ваші гроші" не лише формує індивідуальний образ компанії, а й є інструментом потенційно вигідним для її фінансового здоров'я за рахунок рекламодавців. Крім того, online мідіа-проект - легітивна перепустка для агентства у світ засобів масової інформації.

Отож, такий корпоративний автограф відкриває нові можливості у:

PR, адже формує неповторний імідж

медіа - формує громадську думку

фінансовій вигоді - привертає рекламодавців

Цей ресурс для людей, які хочуть знати про економічну ситуацію в країні, краще розбиратися в питаннях інвестування, уміти правильно та ефективно оперувати своїми грошима. По суті, це - освітній портал. Багато українців не здогадуються, що крім збереження грошей у себе вдома чи вкладення їх у банки під проценти, є ще багато інших способів примноження капіталу. На цьому порталі зібрані найкращі матеріали про гроші і відсортовані за трьома напрямками: заробити, зберегти та інвестувати.

Наш стартап було запущено з мінімальними вкладеннями, тому спочатку хочеться підготувати так звану «базу знань» із інформації, яка є зараз у відкритому доступі, а потім вже напрацьовувати стосунки із професійними журналістами.

Це бета-версія, і ми продовжуємо удосконалювати ресурс. Буду вдячна за відгуки щодо контенту та зручності навігації.

Робота в полях

«Космодиск» знімає біль у спині», - каже мені моя мама і просить їй його купити. Вона бачила рекламу по телевізору. Купити цей «гаджет» можна в аптеках та через інтернет. До чого я тут про це? А власне про роль, яку відіграють зв’язки із дистрибуторами.

Виробник товару подбав і про рекламу по телевізору, і про сайт, на якому багато корисної інформації - відгуки людей, які придбали товар, різні статті та рекомендації лікарів – все, як то кажуть, для тебе, купуй лишень.

Через інтернет не ризикнула купувати. Підозрілим для мене стало таке ключове повідомлення. КОСМОДИСК – це клінічно тестований прилад, що частково або повністю позбавляє від спинного болю. «Частково» - доволі невизначений ступінь. Важко у такому випадку виміряти ефективність засобу. А чи справді він дієвий?

У аптеці почула: «У нас його ще ніхто не купував, нічого сказати не можемо. Лише предствники компанії приходять і «впарюють» нам, що він такий да сякий, хтозна який».

Отримавши такий відгук від аптекаря, навряд, чи хтось купить цей прилад.

Іронія в тому, що аптекар не сказав нічого негативного, але відсутність будь-якого відгуку звичайно ж вплине на рішення покупця. На місці представників, що приходять і «впарюють», можна би було дати цей засіб для тестування комусь із працівників аптеки, щоб люди самі зробили висновки про його ефективність (якщо ж він справді такий дієвий, як пишеться на сайті).

Насправді ж, тут класична ситуація – продавець ніколи не продасть товар, якщо нічого про нього не знатиме. І чомусь виробники приладу забули ще й про те, що люди довіряють не рекламі, а таким же, як вони людям, а надто, якщо вони у білих халатах.